Офіційно наймані працівники в Україні мають певний набір соціальних гарантій, які роботодавець повинен забезпечити. Ці гарантії включають створення безпечних та здорових умов праці, дотримання максимальної тривалості робочих годин на тиждень, виплату щонайменше мінімальної заробітної плати, надання щорічної відпустки та лікарняних.
Щодо відпустки, згідно з Законом “Про відпустки”, усі офіційно працевлаштовані працівники мають право на принаймні 24 дні основної щорічної відпустки. Працівник отримує право на відпочинок після шести місяців роботи.
Для працівників у вугільній та металургійній промисловості відпустка може бути тривалішою, але не перевищувати 28 днів. Також передбачений подовжений відпочинок для осіб з інвалідністю: для першої та другої груп – до 30 днів, для третьої – до 26 днів.
Проте під час дії воєнного стану роботодавець може обмежити щорічну основну відпустку будь-якого працівника до 24 днів.
Окрім основної щорічної відпустки, існує також оплачувана додаткова відпустка, яка надається за важкі умови праці, такі як добувна промисловість, металургія, хімічне виробництво, нафтопереробка, виробництво електроенергії, газу та води, оброблення металу. Перелік таких галузей та тривалість додаткової відпустки встановлені постановою уряду.
Тривалість додаткової щорічної відпустки не може перевищувати 35 календарних днів. Зазвичай це становить 7-14 днів для більшості професій, але є винятки. Наприклад, працівники, зайняті у виробництві ртуті, мають право на додаткові 42 дні відпочинку.
Таким чином, загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 днів – 24 дні основної відпустки та 35 днів додаткової.
Щоб розрахувати суму відпускних, спочатку потрібно визначити середньоденну зарплату працівника за розрахунковий період. Цей період охоплює останні 12 місяців перед місяцем, коли працівник йде у відпустку. Наприклад, якщо відпустка припадає на березень 2024 року, то розрахунковим періодом буде березень 2023 року по лютий 2024 року.
Якщо працівник працював менше року, то для розрахунку беруться лише повні місяці роботи. Повним вважається той місяць, у якому працівник розпочав роботу. Наприклад, якщо перший робочий день був у вересні 2023 року, то всі дні цього місяця враховуються. Але якщо відпустка починається 10 березня 2024 року, то цей місяць вже не враховується.
Наступним кроком є визначення тривалості розрахункового періоду у календарних днях. Зазвичай це обчислюється так: кількість днів у році (365 або 366), з яких віднімаються святкові та вихідні (загалом у році близько 12). Проте під час дії воєнного стану святкових та вихідних днів немає.
Отже, середньоденна зарплата для розрахунку відпускних обчислюється так: сума виплат за розрахунковий період ділиться на 365 або 366 днів.
Відпускні виплачуються перед відпусткою.
Компенсація за невикористану відпустку може бути отримана у разі звільнення, призову або прийняття на військову службу, а також за певних умов, коли щорічна відпустка працівника перевищує 24 дні. У всіх інших випадках грошова компенсація за невикористані дні не передбачена законодавством, якщо інше не передбачено угодою з місцем роботи.
При звільненні, сума компенсації розраховується аналогічно відпускним: середньоденна зарплата множиться на кількість невикористаних днів відпустки.
Крім щорічної основної та додаткової відпусток, працівник може скористатися відпочинком за власний рахунок, зберігаючи місце роботи, але без виплати зарплати. У такому разі розраховується заробітна плата за місяць, у якому працівник узяв неоплачувану відпустку.
Щодо лікарняних, роботодавець оплачує лише перші п’ять днів. Решту днів може компенсувати державний Фонд соціального страхування. Суму лікарняних можна розрахувати, виходячи із річної заробітної плати, страхового стажу та кількості днів хвороби. Спочатку слід визначити середню денну заробітну плату, а потім застосувати відсоток від неї, залежно від трудового стажу. Формула для розрахунку розміру лікарняних виплат: середня заробітна плата за день помножена на кількість днів хвороби, а потім на відсоток, залежний від стажу.Для фізичних осіб-підприємців відпустки та лікарняні, як для найманих працівників, не передбачені законодавством, оскільки вони не мають соціальних гарантій. Проте деякі роботодавці укладають усні угоди з фізичними особами-підприємцями, обіцяючи надавати їм ті ж права і соціальні гарантії, що й найманим працівникам. Цей підхід може бути виправданим, якщо домовленості дотримуються, але в разі конфліктів працівники можуть залишитися без жодних виплат.
Щодо декретної відпустки, згідно зі статтею 179 Кодексу законів про працю, вона триває 126 днів – 70 днів перед народженням і 56 після. У разі народження двох і більше дітей або ускладнення пологів вона може бути продовжена з 56 до 70 днів. Для жінок-“чорнобильців” декретна відпустка становить 180 днів – 90 днів перед пологами і 90 після. З 2023 року жінки можуть перенести частину відпустки після пологів. Виплати за декретні відпустки розраховуються з урахуванням доходу за 12 місяців та кількості днів у декреті.
Щодо лікарняних, вони нараховуються жінкам, які отримали листок непрацездатності в медичному закладі, де вони зареєстровані. Для фізичних осіб-підприємців ці виплати не передбачені, але працевлаштовані жінки можуть отримати допомогу в розмірі 100% середньої заробітної плати з Пенсійного фонду. Формула для розрахунку декретних виплат аналогічна до розрахунку лікарняних: середньоденний дохід множиться на кількість днів у декреті.
